Книжкова викладка"Українські вишиванки-наче райдуги світанки".

                                                                                            

                                               

                                                Хмарин іскрилось волокно,

                                                Розчісував вітрець долину,

                                                Білила мати полотно,

                                                Щоб вишити сорочку сину

                                                І хоч життя гірчив полин

                                                (нелегкий хліб діставсь селянці)

                                                Та матері ввижався син

                                               Дорослим вже у вишиванці

   Щороку, третього четверга травня, Україна святкує Всесвітній день вишиванки-це свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції і об'єднати українців довкола вишиванки, яка є не тільки символом краси, молодості, наслідування, а й нашим генетичним кодом.

Вишиванка-національна святиня, бо символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок поколінь, що непереривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як реліквію. Вона символ здоров'я й краси, щасливої долі й родинної пам'яті, любові і вірності, адже вишита українська сорочка-це не просто одяг, це справжній оберіг. Носіть вишиванку з гордістю, тому, що це наша історія та культурне надбання, яке є тільки у нашого народу.

   До Всесвітнього дня вишиванки у бібліотеці філії села Товсте оформлено книжкову викладку "Українські вишиванки-наче райдуги світанки".

Тут можна знайти цікаві факти про зародження української вишивки, відомості про візерунки вишивок кожного регіону України, схеми вишитих узорів для сорочок, блузок, картин і подушок.

                         Літературна година "Твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже ".

Благословенна хай буде година,

І тая хата і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

   Т.Г. Шевченко-тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, митець та державний діяч, який залишив неоціненну книгу народного життя, відстояв та зберіг національну гіднісь свого багостраждального народу.

   У ці березневі дні Україна живе духом, пройнятим словом великого генія, славного сина України-Тараса Шевченка. У ньому наша історія, наша мрія, наша надія.

   Вшанувати пам'ять про великого сина України зібралися жителі села Товсте 10 березня біля пам'ятника поету. Літературну годину "Твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже " було проведено за участю читачів 6-8 класів. Церковний хор виконав "Заповіт ", "Ревета стогне Дніпр широкий ", "За байраком байрак ".

   Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.

                Свято для людей поважного віку "Ми українці-велика родина"

     1 березня не є особливою датою в календарі. Та саме цього дня Товстенський сільський Будинок культури зібрав в своєму затишному залі жителів села Товсте і Кут. Прибули сюди і гості-працівники Гусятинського територіального центру з керівником Добровольською Оксаною Ярославівною. Та з особливим нетерпінням очікували на тих, хто дуже потребує спілкування, уваги і давно вже не виходив за межі власного подвір'я. Зазвичай до таких людей приходить соціальний працівник: розкаже сільські новини, зайде в магазин чи аптеку за потрібним товаром, розрадить. Першого березня ці поважні люди залишивши у власних домівках свої сумні думки прийшли, щоб побачити святкове дійство, помилуватися різнобарв'ям вишиванок, яскравими квітами українських віночків.
    Звучали на святі українські пісні, вірші, гуморески, сценки і навіть запальні українські танці, які присутнім демонстрували читачі 1-8 класів.
     Шквал оплесків зірвав виступ найменших читачів Білянського Владислава і Козлової Діани. Діти зіграли сценку "Несе Галя воду". Від сміху у всіх присутніх на очах бриніли сльози.
      Особливими оваціями зустрічали глядачі чоловічий квартет у складі Чачковського З.Б, Шварновського А.Й, Берницького В.З, Кокольського В.Д. Українська пісня полонила увесь зал, бо квартету підспівували всі присутні.
    Директор територіального центру Добровольська О.Я

у заключному слові наголосила на тому, що сьогодні ми мало замислюємося над тим, хто ж такі "люди похилого віку", чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство, досвід, знання, вміння і мудрість. Нехай у цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник-вічне джерело наснаги і любові.

    Свято закінчилося солодким частуванням

                                      Година історичної правди: ''Пам'ятай про Крути" 
 
     Завершується січень-і до нас знову приходить дата, спомин про яку в кожного українця відзивається болем у серці і великою гордістю за героїв-річниця бою під Крутами.
   Чотиритисячну орду Муравйова похмурого ранку 29 січня під Крутами зустріло заледве шістсот ще зовсім молодих і необстріляних молодих хлопців-студентів, учнів, наймолодшому з яких було лише п'ятнадцять. Половина з них впала у нерівному бою або була замордована більшовиками, бо понад усе любила волю і рідну Україну.
   Чому ж сталося так, що зупинити озвірілих більшовицьких посіпак випало студентському куреню? І чи були в цій когорті юних сміливців вихідці з Галичини? Чому могила, де поховали цвіт української нації назвали Аскольдовою? Відповіді на ці питання можна було знайти на годині історичної правди "Пам'ятай про Крути", яку було проведено в бібліотеці-філії с.Товсте.
Присутніми на заході були читачі 8 класу.
   До цієї трагічної події оформлено викладку літератури "Під Крутами в скруту зійшлося їх триста"

                                               Вертепне дійство у Товстому
Різдво Христове-особливий день у новорічних святкуваннях українського народу. Цього дня духовна радість обіймає кожного з нас і ми прославляємо одну з найвеличніших подій історії, сповненим радості привітанням- "Христос рождається-славімо його!"
   Першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину і сьогодення є діти і підлітки, які обходили ватагою оселі, співаючи колядки. Колядників чекали з нетерпінням і щиро віддячували. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік.
   Вдалим буде 2020 рік у жителів с.Товсте. Бо ж завітали до них колядники з вертепом (читачі бібліотеки 6-9 кл.) Прославляли народження дитятка і вінчували всякими гараздами:
                                           

Щиро вас віншуєм нині

Бог родився у яскині

Ось він ручки простягає

На добро благословляє

Щоб жили ви в рідній хаті,

І щасливі і багаті.

   

У бібліотеці оформлено книжкову виставку "Небо і земля нині торжествують". Тут зібрано матеріали про традиції святкування Різдва в Україні, кулінарні рецепти до Святвечора, а також відомості про те, як власноруч виготовити різдвяні декорації для свого житла. Виставку доповнено різдвяними вітальними листівками читачів.

    Я віншую читачів бібліотеки з Різдвом Христовим, щоб в щасті і здоров'ї їх перепровадили, до Нового року дочекали, від Нового року до Богоявлення, від Богоявлення до Воскресення, від Воскресення до 100 літ, доки вам Господь призначив вік!