четвер, 15 лютого 2018 р.

                   Літературна година "Бабця не спала-казку складала"

                (До 85-річчя з Дня народження поетеси Марти Теодорівни Чопик)

Вкотре переглядаючи бібліотечний фонд натрапила на непримітну книжечку М.Чопик "Це потрібно мені для життя". Відкрила і прочитала такі рядки:

-Це потрібно мені для життя, 
 Щоб вертались лелики здаля,
 Щоб у полі шепталось колосся,
 Щоб лісок гомонів, 
 Щоб струмок дзюркотів,
 Щоб рікою добро розлилося.

Зловила себе на думці, що в цих рядках живе душа жінки, яка радіє кожній хвилині земного буття. 
Марта Теодорівна Чопик народилася 13 лютого 1933 р в місті Болехів Івано-Франківської області. Вищу освіту здобула у Київському державному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова. Пропрацювала більше 30 років в Тернопільській обласній клінічній лікарні логопедом.
М.Чопик-автор 12 збірок для дітей та 2 збірок для дорослих, а також численних оригінальних творів з паперової пластитики, аплікації, витинанки. Незважаючи на свій поважний вік не втрачає оптимізму: 
                                                           Я не складаю руки, 
                                                           а розуму навчаю,
                                                           тож слухайте, онуки

Тож зібралися маленькі читачі 14 лютого у бібліотеці-філії с.Товсте послухати порад цієї мудрої сивої бабусі. Було цікаво, бо ж доповнили свято іграшки-звірі, про які так гарно пише поетеса. 
Тож вчімося бачити красу і шукати радість у всьому так, як це робить неперевершина Марта Чопик.


 

середа, 14 лютого 2018 р.

                                    А на світанку їх зустріли Крути
                                    Були в них душі чисті, мов кришталь

Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський курінь-300 студентів-цвіт української молоді, цвіт української нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише 300 і лише молодь. Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік, а наймолодшим-14-16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва... І полягли... Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.
В пам'ять про цю трагічну датув бібліотеці с.Товсте було розгорнуто тематичну викладку "Того великого вогню і смерть не погасила"

                                          Різдвяна зоря зазирає до хати
                                          Хай буде на радість ця хата багата


Щороку християнські родини з настанням величного свята Різдва 7 січня чекають у своїх домівках на прихід вертепу. Такий собі мандрівний театр, який з хати до хати прославляє новонародженого Ісуса Христа у Вифлеємі. Актори вертепу додають справжнього духу Різдва, який нам завжди потрібний незалежна від віку.
Вертепне дійство звеселило жителів с.Товсте і Кут 8-9 січня. А підготували його читачі сільської бібліотеки. Славили рожденне у яслах Дитя щирими словами вінчувань і голосними різдвяними колядками.
Зі святом Різдва! Нехай добрі пастушки принесуть радісну звістку у ваш дім та наповнять ваші серця щастям спокоєм.

четвер, 20 липня 2017 р.

                           Свято зажинків у Товстому


Вже стало доброю традицією відзначати свято зажинків у Товстому. Недільного дня 16 липня бібліотека-філія №35 разом з читачами 5 класу щирими словами вітали усіх тих, хто вийде в поле на жнива. Отці Андрій і Василь відправили молебень за добрий врожай і освятили перший сніп. Усі присутні скуштували окрайчики запашного короваю

неділя, 25 червня 2017 р.

   2017-рік Японії в Україні. Відразу пригадалися символи цієї країни: квітуча сакура, величні пагоди і маленька дівчинка Садако Сасакі. Так, саме та, яка будучи важко хворою на лейкемію щиро вірила в легенду про 1000 паперових журавлів, бо дуже хотіла вирватись з обійм невиліковної недуги.
   Красиву японську легенду, на жаль, з трагічним кінцем заворожено слухали читачі бібліотеки-філії с.Товсте, які зібралися на майстер-клас з виготовлення паперових журавлів технікою орігамі. Журавлики в нас вдалися і кожен, хто захоче навчитися цього мистецтва, запрошуємо в бібліотеку. А паперові птахи тихо присіли на полицю книжкової виставки "Подорож країною квітучої сакури", як спогад про тих, хто став жертвами бомбардування Хіросіми і Нагасакі в далекому 1945 


вівторок, 14 березня 2017 р.

Літературно-музична композиція "Ми будем славить перед цілим світом,                                                                                                 Живе й святе Шевченкове ім'я"

   "...Твоя трагічна "Катерина",
        І "Гайдамаки", "Заповіт"
        Вели нас всіх-і дочку, й сина,
        У твій Тарасе, щедрий світ"
                                                                                      О.Шульженко


   В ці березневі дні знову згадуємо Т.Шевченка і його пророчі слова. Бо для кожного свідомого українця він назавжди залишиться світочем нації, її духовним пророком.
   Вшанувати па'ять великого сина України зібралися жителі с.Товсте в невеличкому скверику, де височіє пам'ятник Кобзареві. Тут було відправлено панахиду о.Андрієм. Читачі сільської бібліотеки підготували літературно-музичну композицію, а в бібліотеці розгорнуто книжкову виставку "Живуть, Тарасе, поміж нас, і голос твій, і пензель твій, і слово"
Обласний конкурс "Наша спадщина" 

   Бібліотека-філія с. Товсте взяла участь у відбірковому конкурсі молодіжної творчості "Наша спадщина", який проводиться центральними бібліотеками ЦБС області впродовж січня-березня 2017 року.
   На конкурс було представлено два твори з номінації "Наша мова калинова". Прозовий твір "Відвідини предків" підготувала Малиміна Вікторія, а вірш "Україні"-Ізотова Юлія. Обоє читачі сільської бібліотеки (8 клас). Виріб з бісеру "Із рястом в колисочці великодні яєчка, то півник курочці дарує сердечко" з номінації "Рукотворні скарби" підготувала Гречух Надія-активна читачка бібліотеки, працює в ЗОШ с.Красне.
   Бажаєм успіхів нашим учасникам і чекаємо позитивних результатів від районної ЦБС
Провідини ”предків”
На одну літеру почну усі слова!
Хай твір простий, але у нім основа
У кого любить мову голова,
Тому відкрито всі відтінки слова

Погожої провесні панич Павлусь Потебенько приїхав провідати  ”предків”. Погомоніти, поспати, поїсти. Початок провесні пахнув Паскою. Подавала панам покоївка Поля-пригожа, постава панська, поглядом пропікає, по підлозі пливе павою.
   Почав Павлусь потайки пригощати Полю подарунками: пампушкою пахучою, потрошками печеного перепела, пивком. Посміхається Поля, подарунки приймаючи.
   Погулявши, поїхав панич Павлусь. Почала пані помічати: поправляється Поля: пошила плаття-помале. Пан Потебенько посватав Полі Прокопа, панського погонича. Поплакала Поля, подумала. Пішла Прокопу пекти пироги, прати, прибирати.
   Після Пилипівки подарувала Поля Прокопу Петруся. Пан Потебенько похвалив пару, поздоровив, подарував поле. 
        
Україні
Скотилось сонечко у мій дзвінкий рядок,
І між словами ліг міцний місток
То мови рідної цілюще джерело,
Подарувало радість і тепло

По-українськи Господу молюсь:
За дім і друзів, за мою Вкраїну,
Що українка-щиро цим горджусь
І вірю, що цей край ніколи не покину

Усе тут рідне й серцю дороге:
Старенька кобза й прабабусі скриня,
Свят-вечір і Дідух в куті живе
Старенький образ-прадідів cвятиня

Дзвенять колядки, сповнені тепла
І по селу ”Коза” правічна ходить,
Де б я у світі згодом не була,
Які б не стріла звичаї й народи

А Паску й крашанки у серці збережу
І Великодні стоголосі дзвони,
Зелених свят заквітчану межу,
Купальські співи, танці й перегони

Бо все це в слові рідному живе
І кличе в пошук повсякденно дбати
Про давній спогад, що народ веде
До тих джерел, що вчать себе пізнати

Задуматись: хто прийде після нас?
Що сталося із ”старшим нашим братом”,
Який ордою рушив на Донбас,
Щоб наше і від нас навік забрати?

О рідне слово! Ти-оздоба часу,
Величне, сильне, сонцеосяйне
Дай же відчути гордість нашу власну,
Бо ти-від Бога й одночас-земне