Година цікавих повідомлень "Неймовірно цікаві страшні історії"

Останні кілька років Хеллоуїн набув неймовірної популярності. Справжні винуватці цього свята-кельти-поділяли рік на дві половини: зиму і літо. Якраз у ніч Хеллоуїну, що називалася Самгей, наставала темна пора року. Кельти вірили що в цей сакральний час відчиняються ворота між нашим і потойбічним світом і душі померлих гуляють по землі . Тому для відлякування померлих одягали маски.

А ви знаєте як ворожать американські дівчата не Хеллоуїн, чому символом Хеллоуїну є вирізаний гарбуз, що немов ліхтарик світиться з середини і чому це свято називається саме так? А читачі бібліотеки-філії с.Товсте знають, бо були присутні 31 жовтня на годині цікавих повідомлень "Неймовірно цікаві страшні історії". Вирізали юні читачі і чудернацького гарбуза, розповідали страшні історії і ласували цукерками. Було страшно весело

       
Історичний екскурс "Нехай святиться ім'я Твоє, Господи, що освячує Київську русь"

  Однією з найважливіших подій в історії України стало хрещення Київської русі. Хрещення мало не лише історичне значення-воно насемперед духовно та культурно поєднало наш народ з європейським світом і стало важливою віхою у розвитку Української держави.
  Історичний екскурс  "Нехай святиться ім'я Твоє, Господи, що освячує, Київську русь" було проведено 28 липня у бібіліотеці-філії с.Товсте. Читачі дізналися про перші паростки зародження християнства ще до правління Володимира. Адже у 866 р. київські землі були хрещені ше князем Аскольдом. Ознайомилися з цікавою легендою про те,

чому саме перші київські князі Аскольд і Дір вирішили прийняти християнство і хреститися. Перегорнули ми і сторінки книги "Повість минулих літ"-найдавнішу відомість про хрещення руського народу. А прийняття християнства у 988 р. вплинуло на всю подальшу історію східно-слов'янських народів. Ця знаменна подія вознесла князя Володимира в одну плеяду з найбільшими історичними діячами людства-першими апостолами-Павлом, Андрієм і Петром, імператором Констянтином, Кирилом і Мефодієм. І через 2 століття. після смерті Володимира, русів, яких до того візантійці іменували "північними варварами", греки визнали "найбільшою християнською нацією"

Віртуальна подорож "Мандруємо Європою"

Слово "Європа" для кожного українця вже стало знаковим і означає значно більше, ніж частина світу, в якій ми живемо. З географічним розташуванням нам пощастило: ми народилися в самій душі Європи-в її географічному центрі.

У 1887 р. на Закарпатті, на правому березі Тиси, було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

З 2003 р. в третю суботу травня в Україні відзначають День Європи. Святкували це свято в бібліотеці-філії с.Товсте. Там зібралися читачі 4-6 класів, щоб помандрувати країнами Європейського Союзу. Завітали мандрівники до наших сусідів поляків. Дізналися легенду про заснування міста Гнізно, яке колись було столицею Польської держави. Цікаво, що слово "Польща" походить від назви племені "поляки", що означає, люди, що живуть у відкритих полях. Завітали ми й у країну смачної піци, пасти, оливок і сонячного настрою-Італію. Тут знаходиться найвища європейська гора (3807 м)-Монблан. Щорічно Італію відвідують 50 млн туристів зі всього світу. Далі наш маршрут проліг у Францію, де знаходиться найбільша кількість замків-4969, і знаменита Ейфелева вежа, яка була побудована спеціально для Всесвітньої виставки. Далі була Фінляндія-де найчистіша в світі вода і найбільше в світі островів. Побували ми і в Данії-батьківщині конструктора "LEGO". Вразила нас Швеція, де найбільша тривалість життя.

Мандрівка була цікавою і захоплюючою. Учасники мандрів втомились і щоб відновити сили смакували ароматною кавою з смачнющим печивом. Точнісінько так, як в Європі

            

            Година скорботи « Земля диміла. Починалось літо. Був день грози. Був 41 рік».

Ціною сліз і болем матерів,

За цю війну заплачено сповна,

Ми пам'яттю загиблих поклянемось,

Що більше не повториться вона

   Їх залишилось дуже мало … Тих, хто 73 роки тому ризикуючи власним життям звільняв землю від оскаженілого ворога. Ветерани Великої Вітчизняної війни ще досі живуть спогадами про воєнне лихоліття, яке відібрало в них бойових побратимів. Імена тих, хто не повернувся з далеких доріг війни навічно вкарбовані на скрижалях пам’ятників та обелісків.

   Пом'янути загиблих, вшанувати і низько вклонитись живим ветеранам прийшли до пам’ятника 9 травня жителі села Товсте. А читачі 5-6 класів підготували годину скорботи « Земля диміла. Починалось літо. Був день грози. Був 41 рік». Прочитані учасниками заходу поезії перенесли усіх в грізні роки Другої світової війни, де в жорстоких битвах за кожен клаптик рілної землі віддавали своє життя найкращі сини і дочки України. Хай пам'ять про них буде вічною. Хай не болять рани у ветеранів Великої Вітчизняної.

Викладка літератури: "Чорнобиль:чорний спомин, вічний біль

І знову я туди не повернусь,
А там так само вишня розквітає
Сумує за домівкою дідусь,
І був там рай, та вже його немає

26 квітня 1986 р. Мирна весняна українська ніч. О 1 годині 23 хв. 40с. Над 4 реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало темряву велетенське полум'я. І першими на захист своєї землі, народу до палаючого реактора прибули пожежники. Перебувати в епіцентрі вибуху було рівносильно самогубству. Ніхто із цієї команди не здригнувся не відступив перед лицем неймовірної небезпеки. Та ніч 26 квітня стала для них фатальною.
  Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.
  В бібліотеці-філії с.Товсте розгорнуто викладку літератури "Чорнобиль: чорний спомин, вічний біль". Тут можна знайти відомості про тих, хто першим вступив у бій зі смертельним вогнем, прочитати спогади очевидців про страшну трагедію. Переглядаючи представлені матеріали мимоволі починаєш розуміти про те, що атом може бути не тільки мирним і обов'язково пам'ятати про те, що урятований світ-найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Робімо все для того, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин

Філологічна гра "Мово моя материнська, квітни в душі й на устах " у бібліотеці с.Товсте

Українська моя рідна мова,

В кожнім слові твоїм-цілий світ!

Бачу барви у нім веселкові

І калини червоної цвіт

Відзначення Міжнародного дня рідної мови було встановлене у листопаді 1999 р. на xxx сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної і культурної багатоманітності. 

В Україні це свято існує з 2002 р. 

Для кожного народу дорога своя мова. Без мови не може існувати народ, його культура. Мова-це найдивовижніший витвір, що створила людина за свою історію. 

Українська мова належить до високорозвинених мов світу. У далекому 1934 р. у Франції на конкурсі мов наша мова була визнана другою у світі серед європейських мов за милозвучністю.

Відзначили День української мови і читачі бібліотеки-філії с.Товсте. А зібрались вони на захід "Мово моя материнська, квітни в душі на устах" Тут звучали вірші про українську мову у виконнані юних читачів. А у конкурсах "Розсипаночка", "Доскажи словечко", "Продовж прислів'я", "Сходинки слів", "Відновіть вірш" кмітливі читачі показали свою майстерність у знанні рідної мови. Розповіли діти також і легенду про те, як козаки випросили в Бога щедру землю і співучу мову. 

Захід закінчився і я раділа з того, що наші діти щиро горнуться до всього українського. Нам, дорослим, залишається тільки плекати ці тендітні паростки: мову і наше майбутнє

                   Літературна година "Бабця не спала-казку складала"

                (До 85-річчя з Дня народження поетеси Марти Теодорівни Чопик)

Вкотре переглядаючи бібліотечний фонд натрапила на непримітну книжечку М.Чопик "Це потрібно мені для життя". Відкрила і прочитала такі рядки:

-Це потрібно мені для життя, 

 Щоб вертались лелики здаля,

 Щоб у полі шепталось колосся,

 Щоб лісок гомонів, 

 Щоб струмок дзюркотів,

 Щоб рікою добро розлилося.

Зловила себе на думці, що в цих рядках живе душа жінки, яка радіє кожній хвилині земного буття. 

Марта Теодорівна Чопик народилася 13 лютого 1933 р в місті Болехів Івано-Франківської області. Вищу освіту здобула у Київському державному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова. Пропрацювала більше 30 років в Тернопільській обласній клінічній лікарні логопедом.

М.Чопик-автор 12 збірок для дітей та 2 збірок для дорослих, а також численних оригінальних творів з паперової пластитики, аплікації, витинанки. Незважаючи на свій поважний вік не втрачає оптимізму: 

                                                           Я не складаю руки, 

                                                           а розуму навчаю,

                                                           тож слухайте, онуки

Тож зібралися маленькі читачі 14 лютого у бібліотеці-філії с.Товсте послухати порад цієї мудрої сивої бабусі. Було цікаво, бо ж доповнили свято іграшки-звірі, про які так гарно пише поетеса. 

Тож вчімося бачити красу і шукати радість у всьому так, як це робить неперевершина Марта Чопик.

 

                                    А на світанку їх зустріли Крути
                                    Були в них душі чисті, мов кришталь

Бій під Крутами належить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський курінь-300 студентів-цвіт української молоді, цвіт української нації. Трагедією було те, що під Крути пішли лише 300 і лише молодь. Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік, а наймолодшим-14-16 років. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва... І полягли... Вони принесли в жертву Батьківщині своє молоде життя. Ця найтрагічніша сторінка стала нашою гордістю.

В пам'ять про цю трагічну датув бібліотеці с.Товсте було розгорнуто тематичну викладку "Того великого вогню і смерть не погасила"

                                          Різдвяна зоря зазирає до хати
                                          Хай буде на радість ця хата багата

Щороку християнські родини з настанням величного свята Різдва 7 січня чекають у своїх домівках на прихід вертепу. Такий собі мандрівний театр, який з хати до хати прославляє новонародженого Ісуса Христа у Вифлеємі. Актори вертепу додають справжнього духу Різдва, який нам завжди потрібний незалежна від віку.
Вертепне дійство звеселило жителів с.Товсте і Кут 8-9 січня. А підготували його читачі сільської бібліотеки. Славили рожденне у яслах Дитя щирими словами вінчувань і голосними різдвяними колядками.
Зі святом Різдва! Нехай добрі пастушки принесуть радісну звістку у ваш дім та наповнять ваші серця щастям спокоєм.