Година скорботи « Земля диміла. Починалось літо. Був день грози. Був 41 рік».

Ціною сліз і болем матерів,

За цю війну заплачено сповна,

Ми пам'яттю загиблих поклянемось,

Що більше не повториться вона

   Їх залишилось дуже мало … Тих, хто 73 роки тому ризикуючи власним життям звільняв землю від оскаженілого ворога. Ветерани Великої Вітчизняної війни ще досі живуть спогадами про воєнне лихоліття, яке відібрало в них бойових побратимів. Імена тих, хто не повернувся з далеких доріг війни навічно вкарбовані на скрижалях пам’ятників та обелісків.

   Пом'янути загиблих, вшанувати і низько вклонитись живим ветеранам прийшли до пам’ятника 9 травня жителі села Товсте. А читачі 5-6 класів підготували годину скорботи « Земля диміла. Починалось літо. Був день грози. Був 41 рік». Прочитані учасниками заходу поезії перенесли усіх в грізні роки Другої світової війни, де в жорстоких битвах за кожен клаптик рілної землі віддавали своє життя найкращі сини і дочки України. Хай пам'ять про них буде вічною. Хай не болять рани у ветеранів Великої Вітчизняної.